4 грудня – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ІНФОРМАТИКИ
Сьогодні важко уявити сучасне життя без комп’ютерів, планшетів, мобільних телефонів, Інтернету і т.д. Інформатика увійшла в наш побут так само тісно, як електрика чи радіо.
А почалося все у 1941 році, коли Конрад Цузе створив обчислювальну машину ZUSE Z3, що мала всі властивості сучасного комп’ютера. Проте була вона геть недосконалою і величезних розмірів, але ідея німецького інженера зацікавила члена-кореспондента АН СРСР по Відділенню технічних наук І.С.Брука. Він у серпні 1948 року разом зі своїм співробітником, молодим інженером Б.І.Рамєєвим (надалі відомим конструктором обчислювальної техніки, творцем серії «Урал») представив проєкт автоматичної обчислювальної машини, і вже 4 грудня Державний комітет Ради міністрів СРСР з впровадження передової техніки в народне господарство зареєстрував винахід І.С.Брука та Б.І.Рамєєва за номером 10475. Тому Міжнародний день інформатики відзначаємо саме в четвертий день зими.
У 1950 році в Києві група вчених під керівництвом академіка Сергія Лебедєва створила перший в континентальній Європі комп’ютер МЭСМ, який був набагато досконалішим за обчислювальну машину російських інженерів.
Між іншим, перші комп’ютери називалися ЕОМ – «Електронна обчислювальна машина». А сучасне слово «комп’ютер» прийшло в англійську мову з латинської і буквально перекладається як «вирахувати», «обчислити».
У 1965 році така техніка коштувала 20 тисяч доларів США і призначалася аж ніяк не для домашнього використання, навіть певний час була засекреченою. А перші побутові комп’ютери під назвою IBM PC з’явилися у продажу лише через чотири десятиліття після «народження» ЕОМ – у серпні 1981 року.
Комп’ютерні технології постійно вдосконалюються, фірми-виробники не припиняють конкурувати між собою, наділяючи свої винаходи новими, більш сучасними властивостями. Скажімо, лише кілька тижнів тому японська компанія Cerebras повідомила про створення найкрупнішої в історії комп’ютерної техніки мікросхеми CS-1, що має 400 000 ядер та 18 ГБ оперативної пам’яті! Вона обробляє інформацію з надзвичайно високою швидкістю і тим випереджає всі існуючі на даний час процесори. Знавці стверджують, що це суттєво наближає інженерів до створення штучного інтелекту, який зможе самостійно «мислити» подібно до людини, тобто здобувати, обробляти й застосовувати знання (досі комп’ютери уміють лише супершвидко проводити задані користувачем обчислення).
Не відразу прийшов до нас і такий потрібний у сьогоденні Інтернет. У газетних підшивках вдалося відшукати коротеньку замітку про «всепланетну комп’ютерну мережу», яка тоді, в 1989 році, була ще в зародковому стані.
Як бачимо, нові відкриття тривають постійно і навіть важко уявити, якими будуть комп’ютери через наступні десять, тридцять чи п’ятдесят років і що вони вмітимуть. Знаємо лиш одне: на той час техніка, за допомогою якої ви зараз читаєте цю інформацію, буде так само схожа на «комп’ютерного динозавра», як і перша ЕОМ Конрада Цузе…
Отже, сьогодні «день народження» комп’ютера та інформаційних технологій, пов’язаних з ним. А значить свято і кожного з нас, хто користується цією технікою. Хай вона працює надійно і стабільно, не «гальмуючи» і не «зависаючи»!
